Льготы детям войны 1941 1945

Льгота для детей войны 1941-1945гг

Мой муж родился в с.Пятовское, Стародубского района Брянской области. с 1941 по сентябрь 1943 года область находилась в оккупации.Ребенком работал в колхозе, есть справка из сельского совета. Положена ли какая-нибудь льгота

Каждый регион устанавливает свои критерии, по которым гражданин получает статус «ребенка войны». Одни области решили установить только временной интервал, в котором должен был родиться данный человек. Некоторые регионы пошли дальше и установили дополнительные условия, например, наличие факта лишения ребенка одного из родителей и обретение статуса «сирота войны».

На какие могут рассчитывать дети войны выплаты? Конкретная сумма зависит от области и варьирует от 300 до 550 рублей в месяц. Здравомыслящим предложением звучит призыв приравнять детей ВОВ к труженикам тыла. В данном случае «дети войны» смогут обрести следующие льготы:

Кроме того, законодатели внесли предложение об установлении следующих льгот для детей, переживших великую отечественную:

Вся перечисленная социальная поддержка будет обладать заявительным характером. Иными словами, человеку для обретения всех этих льгот и компенсаций (в случае долгожданного изменения федерального законодательства) придется обращаться в территориальный ОСЗН с заявлением. Подтверждающим документом станет паспорт с датой рождения, находящейся в нужном временном интервале. Прочих требований устанавливать не планируют. Все «дети войны» при получении официального статуса станут обладателями соответствующих удостоверений.

Україна в роки німецько-радянської війни (1941-1945)

Боротьба проти фашистських загарбників у 1941-1942 рр.

22 червня 1941 року фашистська Німеччина без оголошення війни напала на СРСР.

Ударні сили угруповань армій Північ, Центр і Південь почали стрімкий наступ відповідно на Ленінград, Москву, Київ. Як союзники Німеччини у війну проти СРСР вступили Італія, Румунія, Словаччина, Угорщина та Фінляндія. Хоча напад готувався давно, ретельно і за планом, військово-політичне керівництво Німеччини висунуло версію про превентивну (що має на меті запобігти нападові іншої держави) війну. Звинувачення Гітлера на адресу СРСР щодо невиконання зобов'язань за Пактом про ненапад і намір оголосити війну Німеччині спростовуються деякими фактами і самим розвитком бойових дій. Радянські війська не були готовими не лише до наступальних операцій, а й до стійкої оборони. Свідчення про те, що СРСР мав намір напасти на Німеччину першим (виходячи з офіційної військової доктрини, воювати на ворожій території і винятково малою кров'ю), були. Війна з Фінляндією є наочним доказом цього, так само як і спільний з Німеччиною напад на Польщу і анексія деяких територій прибалтійських країн. Аргументом на цю користь е і документ, підготовлений в одному екземплярі Г. Жуковим за участю С. Тимошенка і О. Василевського (тоді начальника оперативного управління Генштабу Червоної Армії) не пізніше 15 травня 1941 року на ім'я Сталіна, у якому наголошувалося на необхідності ні в якому разі не віддавати ініціативи в діях німецькому командуванню, випередити противника у розгортанні і атакувати німецьку армію в той момент, коли вона буде перебувати в стані розгортання. . Але Сталін після польоту до Англії в травні 1941 року заступника Гітлера Гесса завагався, побоюючись союзу Англії і Німеччини, і директиви не підписав. Угруповання військ Німеччини мали 153 дивізії. Ще 37 дивізій належали її союзникам (особовий склад становив 5,5 млн). На їх озброєнні було 3580 танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 47 200 гармат і мінометів, 2740 літаків (без літаків союзних країн, яких було майже тисяча).

Загальна чисельність особового складу Червоної Армії у переддень нападу перевищувала 5 млн У західних прикордонних округах, які з початком війни було реорганізовано у фронти, зосереджувалося 170 дивізій та 2 стрілецькі бригади. Вони налічували 2,9 млн вояків, були озброєні 9200 танками, 8450 літаками і 46 830 гарматами і мінометами. З урахуванням резервів, за даними Г. Жукова, радянські війська мали в західних прикордонних округах до 100 000 гармат і мінометів, 12 000 танків, з них 1861 нових - КВі Т-84, 18 000 літаків, із них 3700 нових типів. (Загалом Червона Армія мала тоді 35 490 літаків, 22 тис. 600 танків і САУ.) Співвідношення сил у смузі Київського особливого військового округу теж було на нашу користь. Станом на 22 червня 1941 року було 58 дивізій, у німців - 36,5 867,7 тис. бійців проти 730 тис. німців 13 тис. 684 гармат і мінометів проти 9700 у ворога 4204 танків проти 750 у німців і 2256 літаків проти 800 ворожих.

Український напрямок, за планом Барбаросса, був одним із головних. Гітлер планував оволодіти розвинутою економічною базою республіки. Ті багатими ресурсами, що дало б змогу швидше досягти перемоги над СРСР.

На світанку 22 червня 1941 року першими прийняли на себе удар прикордонники. Упродовж двох тижнів точилися жорстокі бої за доти в укріпленому районі на річці Санок. У нерівних боях радянські льотчики протягом першого дня збили понад 200 фашистських літаків. Війська Південно-Західного фронту на початку липня у прикордонній битві вздовж рубежу Луцьк - Броди - Рівне - Дубно втратили 3464 танки з 4201.

Вороже командування було переконане у швидкій перемозі. Німецька армія була добре підготовлена до чергового бліцкригу. А радянське керівництво не спромоглося ефективно використати час, виграний укладенням із Німеччиною Пакту про ненапад, для посилення боєздатності Червоної Армії, зміцнення воєнної економіки, вироблення концепції майбутньої війни, відповідного коригування воєнної доктрини. Сам Гітлер заявив напередодні війни на одній з військових нарад: Червону Армію обезголовлено. 80 % командних кадрів знищено. Вона ослаблена, як ніколи. Це - основний чинник мого рішення. Необхідно воювати, доки кадри не виросли знову.

Сталін у перші дні війни майже на тиждень самоусунувся від керівництва. Свого часу він відкинув запропонований Генеральним штабом план організації оборони західного кордону, не погодився і з тим, що в разі нападу Німеччини головним буде смоленсько-московський напрямок. Дезорієнтована Червона Армія за три тижні втратила 850 тис. солдатів, майже 3,5 тис. літаків, понад 6 тис. танків, 20 тис. гармат і мінометів. Катастрофічної поразки зазнали понад 100 дивізій (3/5 військ, які перебували в західних прикордонних округах). Німці захопили половину складів, розташованих у цих округах, у тому числі стратегічного значення. Загалом у роки війни СРСР використовував усього 15 % від довоєнних потужностей Наркомату боєприпасів. Решту було втрачено на початку війни. Були розгромлені не тільки кадрові дивізії Червоної Армії й авіації, а й захоплені стратегічні запаси, а головне - окуповані території, де були найсучасніші заводи Наркомату боєприпасів. З серпня по листопад 1941 року гітлерівські війська захопили 303 порохових, патронних, снарядних заводів, які мали річну потужність понад 100 млн снарядних корпусів, 32 млн корпусів артилерійських мін, 24 млн корпусів авіабомб, 61 млн снарядних гільз, 30 млн ручних гранат, 93 600 т пороху, 3600 т тротилу. На снарядних заводах були зосереджені мобілізаційні запаси цінної стратегічної сировини свинцю, латуні, легованої сталі. Все це німецька армія використала проти СРСР. Начальник німецького генштабу Ф. Гальдер у своєму Щоденнику зазначає, що 30 % потреби в пальному німці задовольнили за рахунок захопленого в прикордонних районах. Це при тому, що можливості Німеччини по виробництву зброї були дуже обмежені: у жовтні 1941 року в боях проти радянської армії Німеччина витратила 501 тис. 75-міліметро-вих снарядів, а її промисловість за той же час виробила лише 75 тис. цих снарядів у грудні було витрачено 494 тис, а вироблено лише 18 тис.

Саме дотримання доктрини про війну на чужій території малою кров'ю спричинило дислокацію стратегічно важливих складів і заводів у безпосередній близькості від кордону. Тому солдатам видавали на день активних боїв півтори обойми патронів, по одній кулеметній стрічці, по чотири снаряди на гармату, чого були недостатньо навіть для відбиття однієї атаки ворога. Гвинтівкою у перших боях був озброєний лише один із трьох бійців, а інколи один із п'яти (німецька армія захопила на складах 5,4 млн із 7,6 млн гвинтівок, 191 тис. із 240 тис. кулеметів). Хибна військова політика зумовила те, що у полон за перші два тижні війни потрапили 329 тис. бійців і командирів. До того ж у спину відступаючим стріляли загони НКВС, створені за таємним наказом № 001919, діяльність яких призвела до безглуздої загибелі цілих частин і з'єднань. Бійців розстрілювали на місці як панікерів і боягузів. До аналогічних дій закликали НКВС і накази Сталіна № 270 від 16 серпня 1941 року і № 227 від 28 липня 1942 року, у яких йшлося про репресії щодо воїнів, які потрапили в полон. На 10 жовтня 1941 року тільки за вироком трибуналів, за даними заступника начальника особливого відділу НКВС СРСР Мільштейна, було страчено 10 201 вояка.

З перших днів понад 2 млн жителів України вступило в загони народного ополчення, було створено 657 винищувальних батальйонів (160 тис осіб). До армії з України було мобілізовано за липень 1941 - червень 1942 року З млн 185 осіб. Населення широко залучалося до будівництва оборонних споруд, створення грошового і продовольчого фонду оборони, шефства над військовими шпиталями. Сотні мільйонів карбованців зібрала і православна церква, яка сприяла духовному об'єднанню населення.

До перебудови економіки на воєнний лад жорсткими методами було залучено все працездатне населення. За самовільне залишення місця роботи людей засуджували на строк від 5 до 8 років.

Тільки на 5-й день війни було створено комісію з евакуації. У фронтових умовах виявились своєрідні ознаки командної економіки: переведення підприємств на випуск воєнної продукції було проведено чітко і в стислі строки. Але внаслідок бойових дій понад 30 тис підприємств не встигли евакуювати. Населення часто кидали напризволяще, зате брали кваліфікованих спеціалістів та їхні сім'ї. Органи НКВС, не маючи змоги, а то й не бажаючи евакуювати політичних в'язнів, протягом тижня, з 22 по 29 червня 1941 року, вдалися до масового знищення їх у Львові, Сам-борі, Станіславі, Рівному, Луцьку, де загинуло 15 тис. осіб. Тільки в Золочевській фортеці було вбито понад 1200 в'язнів. Злочинним було мінування унікальних пам'яток української культури - Успенського собору Києво-Печерської лаври, що його підірвала радянська агентура 3 листопада 1941 року, багатьох будинків у центрі Києва. Було підірвано 940 великих будинків за допомогою радіосигналу з Воронежа. Київ зазнав страшніших руйнувань під час відступу радянських військ, ніж за відступу німців. У Донбасі з відступом Червоної Армії затопили майже всі шахти. Було зруйновано комплекс заводів при Дніпрельстані та всі 54 домни в УРСР. Так, Дніпровську греблю підірвали, нікого не попередивши, 17 серпня 1941 року. Від 30-метрової лавини води загинуло понад 20 тис червоноармійців і багато місцевих жителів. Німці зайняли ці місця тільки 4 жовтня 1941 року. Усього було евакуйовано понад 550 великих підприємств України, 30 тис. тракторів, 125 млн пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн голів худоби. Евакуювалися десятки наукових установ, приблизно 70 вузів і 50 театрів. На схід Росії, до республік Середньої Азії та Казахстану, було відправлено майже 5 млн жителів України.

Із середини липня бої розгорнулися на київському, уманському та одеському напрямках. Особливо важкими були бої на київському напрямку. На початку липня німецькі війська прорвалися до Житомира. 6 липня командування створило штаб оборони Києва. Він організував будівництво укріплень навколо міста, в якому взяли участь 160 тис. киян (напередодні війни наявні укріпрайони демонтували як такі, що були побудовані ворогами народу). Захопити місто з маршу не вдалося завдяки героїчній обороні бійців, жителів Київської області та міста.

Для об'єднання зусиль військ, що обороняли Київ, було створено 37-му армію під командуванням А. Власова (в 1942 р. він потрапив у полон під Ленінградом і перейшов до німців на службу). Армія силами чотирьох дивізій і повітрянодесантного корпусу здійснила контрудар, унаслідок якого 11 серпня було визволено села Теремки, Мишоловку, а 12-14 серпня - Тарасівну, Чабани, Новосілки, Пирогове. Було розбито 44-ту, 71-шу і 299-ту німецькі дивізії. Проте загальна ситуація складалася не на користь радянських військ. Під час оборони Києва німці оточили під Уманню війська 6-ї та 12-ї армій, але Сталін не дав дозволу на відступ. У полон потрапило майже 103 тис. воїнів, серед них командувач 6-ї армії генерал І. Музиченко, командувач 12-ї армії генерал П. Понедєлін.

Опір Південно-Західного та Південного фронтів унеможливив вихід німецької армії наприкінці серпня до Дніпра і загарбання усієї Правобережної України, за винятком плацдармів у районі Києва та Одеси. Крім того, ще 8 серпня 2-га армія та 2-га танкова група німців перейшли в наступ на напрямках Могилів - Гомель і Рославль - Стародуб. Вони вийшли у фланг військ Південно-Західного фронту, оскільки контрнаступ військ Брянського фронту провалився. 7 вересня німецькі танкові колони генерала Гудеріана прорвалися до Конотопа. 11 вересня Сталін не дозволив командуванню Південно-Західного фронту відійти на лівий берег Дніпра. Начальник штабу Південно-Західного фронту генерал В. Тупиков у донесенні начальникові Генерального штабу 13 вересня повідомив про ускладнення становища. І знову Сталін назвав це донесення панічним, вимагав уперто битися. Тим часом 15 вересня підрозділи 1-ї та 2-ї танкових груп, очолені генералами Клейстом і Гудеріаном, з'єдналися в районі Лохвиці. В оточенні опинилися 5-та, 26-та, 37-ма армії, більша частина сил 28-ї та 38-ї армій. Дозвіл Сталіна на відхід радянських армій надійшов лише в ніч із 17 на 18 вересня, коли всі війська фронту було оточено. Тільки в районі Баришівки під Києвом було оточено понад 130 тис. військових. У полон потрапили 665 тис. солдатів і офіцерів. Вирвалася лише 21 тис. з генералом І. Баграмяном. За нез'ясованих обставин загинув командувач фронту М. Кирпонос, тіло якого, про що свідчить секретна доповідна записка М. Хрущова Сталіну від 7 жовтня 1941 року, було знайдено біля с. Авдіївка.

Німці теж зазнали немалих втрат. Червона Армія завдала поразки десяти кадровим дивізіям. Цих сил, а також часу, згаяного під Києвом, вермахтові якраз і не вистачило для швидкого оволодіння Москвою. Взагалі затримку під Києвом аналітики вважають найтяжчою помилкою німецького командування за всю війну.

Одночасно із наступом на Київ праве крило угруповання армій Південь 5 серпня рушило на південний схід і південь України, прямуючи на Одесу. її захисники (Приморська армія) зупинили німців на рубежі Олександрівна - Стара Ванта линка - Кароліно-Бугаз. 15 вересня 4-та румунська армія почала вирішальний наступ й оточила Одесу. Оборона тривала 73 дні. Скувавши тут 18 дивізій, захисники міста полегшили цим відхід частин Південного фронту за Дніпро й організацію там оборони.

Наприкінці 1941 р. Червона Армія спромоглася зупинити ворога на всьому стратегічному фронті, а взимку 1941-1942 рр. під Москвою завдати йому першої поразки з початку Другої світової війни. Ця перемога далася дорогою ціною: 957 953 загиблих і ще більше поранених. Таку криваву перемогу Сталін витлумачив як свідчення великих наступальних можливостей Червоної Армії. Однак він помилявся. Майже всі операції, заплановані на 1942 р. через неорганізованість стратегічної оборони закінчилися провалом. Найбільшої катастрофи радянські війська зазнали під Харковом, наступ на який почався 12 травня 1942 року. Ініціаторами його були головком південно-західного напрямку С. Тимошенко і сам Сталін. Вибравши зручний час, німці вдарили по слабкому флангу радянських військ і оточили три армії. Лише полонених захопили 240 тис. Трагічною була і поразка в Криму навесні 1942 р. Спроба командування Кримського фронту розгорнути наступ із Керченського півострова для визволення всього Криму, незважаючи на перевагу в силах, провалилася. 14 травня війська 11 -ї армії генерала Манштейна прорвалися на околиці Керчі. Війська Кримського фронту з великими втратами відступили через Керченську протоку на Таманський півострів. Під час 12-денного наступу німців Кримський фронт втратив 176 566 вояків, 347 танків, 400 літаків. Особливо деструктивними при цьому були дії представника Ставки Л. Мехліса.

Втрата Керченського півострова різко погіршила становище Червоної Армії в районі Севастополя. Сюди було перекинуто 11-ту німецьку армію Манштейна. Німці зосередили біля міста удвоє більше солдатів, ніж захисники, в десять разів більше танків і в шість - літаків. 7 червня почався вирішальний штурм Севастополя. Кожного дня на його захисників падало від 2,5 тис. до 6 тис. авіабомб і до 20 тис. снарядів. Вранці 30 червня фашисти вийшли на околиці міста. Утримувати його далі було неможливо, незважаючи на героїзм оборонців. У дивізіях Приморської армії, якою командував І. Петров, залишилося по 300- 400 воїнів, у бригадах - по 100-200. Командування залишило місто, а воїни опинилися в полоні, бо Сталін не надіслав кораблів для евакуації. Трагізм ситуації полягав і в тому, що до 4 липня - останнього дня оборони міста - його оборонці вважалися героями, а після 4 липня стали зрадниками як полонені, в тому числі й ті, хто прорвався до Севастополя 27 червня на лідері Ташкент. Майже 600 осіб командування і партактиву на чолі з командувачем оборони Севастополя адміралом П. Октябрським були вивезені літаками і підводними човнами, а для 10 тис. поранених транспорту не знайшлося, і вони розділили трагічну долю оборонців міста, яких теж не евакуювали. Замість цього Сталін прислав їм вітальну телеграму.

Петров Іван Юхимович (1896-1958) - радянський воєначальник, генерал армії (1944), Герой Радянського Союзу (1945). Учасник громадянської війни. У роки німецько-радянської війни командував арміями, які обороняли Одесу і Севастополь, потім арміями і Північно-Кавказьким, 2-м Білоруським і 4-м Українським фронтами. Брав участь у боях за визволення Західної і Закарпатської України.

Героїчна оборона Севастополя тривала 250 днів і ночей і скувала значні сили фашистів. Наприкінці червня 1942 року німецькі армії розгорнули наступ на сталінградському і кавказькому напрямках та завдали тяжких ударів військам Південно-Західного і Південного фронтів. 22 липня 1942 року вся територія України була окупована.

Перший період війни тривав до 18 листопада 1942 року, коли загалом завершилася підготовка до контрнаступу під Сталінградом.

Таким трагічним був початок війни. Вина за це лежить на керівництві країною і комуністичній партії, які не змогли на належному рівні підготувати країну до оборони. Розплачуватися за це довелось народам СРСР і передусім українському народу.

О мерах социальной защиты детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

Проект N 11130-4

Проект вносится Государственной

Думой Астраханской области

РоссиЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ

ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН

О мерах социальной защиты детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

О мерах социальной защиты детей граждан,

погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми

действиями во время Великой Отечественной войны

1941-1945 годов

Настоящий Федеральный закон устанавливает меры социальной защиты лиц, проживающих на территории Российской Федерации, родители которых погибли (пропали без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов.

Статья 1. Дети граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

Детьми граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной Войны 1941-1945 годов, являются лица, ранее состоявшие на иждивении граждан, погибших (пропавших без вести) во время боевых действий по защите Отечества в период 1941-1945 годов.

При этом детьми считаются лица, которые на день гибели родителей не достигли 18 лет.

Статья 2. Содержание социальной защиты детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

1. Социальная защита детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов, предусматривает осуществление системы мер, направленных на создание условий, обеспечивающих экономическое и моральное благополучие детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов, предоставляющих им дополнительные права и гарантирующие льготы по:

- выплате дополнительных пособий

- оплате коммунальных услуг - медицинскому, санаторно-курортному лечению, лекарственному обеспечению

- пользованию услугами учреждений связи, культурно-зрелищных учреждений

2. При наличии у детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов, права на получение одной и той же льготы по нескольким основаниям, льгота предоставляется по одному основанию по их выбору.

Статья 3. Меры социальной защиты детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

Детям граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов, предоставляются следующие права и льготы:

- бесплатное обеспечение лекарствами по рецептам врачей в порядке, определяемом Правительством Российской Федерации

- при наличии медицинских показаний обеспечение в период с октября по апрель путевками на амбулаторно-курортное лечение, преимущественное предоставление мест в санаторно-курортных организациях

- первоочередная установка квартирного телефона

- бесплатный проезд на всех видах городского пассажирского транспорта (корме такси) в любом городе независимо от места жительства, на автомобильном транспорте общего пользования (кроме такси) пригородных и междугородних маршрутов (внутрирайонных, внутриобластных, внутрикраевых, внутриреспубликанских или при их отсутствии межобластных, межкраевых, межреспубликанских) независимо от места жительства в порядке и на условиях, которые определяются органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации в соответствии с законодательством Российской Федерации

- бесплатный проезд один раз в два года (туда и обратно) на железнодорожном, воздушном, водном или междугородном автомобильном транспорте межобластных, межкраевых, межреспубликанских маршрутов либо по их желанию оплата в размере 50 процентов стоимости проезда один раз в год (туда и обратно) на указанных видах транспорта

- льготы по пенсионному обеспечению и налогообложению в соответствии с законодательством

- оплата в размере 50 процентов коммунальных услуг (водоснабжение, водоотведение, вывоз бытовых и других отходов, газ, электрическая и тепловая энергия - в пределах нормативов потребления указанных услуг, установленных органами местного самоуправления), абонентской платы за телефон, услуг за пользование радио и коллективной телевизионной антенной, проживающим в домах, не имеющих центрального отопления, - топлива, приобретаемого в пределах норм, установленных для продажи населению, и транспортных услуг для доставки этого топлива. Обеспечение топливом производится в первоочеред- ном порядке. Льготы по оплате указанных услуг предоставляются независимо от вида жилищного фонда

- первоочередное предоставление жилых помещений в домах государственного и муниципального жилищных фондов нуждающимся в улучшении жилищных условий

- преимущественное пользование всеми видами услуг учреждений связи, культурно-просветительных и спортивно-оздоровительных учреждений

- ежегодное бесплатное диспансерное обследование в государственных или муниципальных учреждениях здравоохранения.

Статья 4. Финансирование мер социальной защиты детей граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов

1. Расходы на реализацию прав и льгот, установленных настоящим Федеральным законом, возмещаются за счет средств федерального бюджета и бюджетов субъектов Российской Федерации:

1) за счет средств федерального бюджета возмещаются расходы на:

- оплату проезда на железнодорожном, воздушном, водном или междугородном автомобильном транспорте межобластных, межкраевых, межреспубликанских маршрутов

- оплату установки квартирного телефона и абонентскую плату за пользование им

- санаторно-курортное лечение (оплату путевок).

2) за счет средств бюджетов субъектов Российской Федерации возмещаются расходы на:

- оплату жилья в домах независимо от вида жилищного фонда

- оплату коммунальных услуг, услуг за пользование радио и коллективной телевизионной антенной, приобретение и доставку топлива детям граждан, погибших (пропавших без вести) в связи с боевыми действиями во время Великой Отечественной войны 1941-1945 годов, проживающим в домах, не имеющих центрального отопления, независимо от вида жилищного фонда

- оплату проезда на железнодорожном и водном транспорте пригородного сообщения, на всех видах городского пассажирского транспорта (кроме такси), на автомобильном транспорте общего пользования (кроме такси) пригородных и междугородных маршрутов (внутрирайонных, внутриобластных, внутрикраевых, внутриреспубликанских или при их отсутствии межобластных, межкраевых, межреспубликанских)

- предоставление жилых помещений в домах государственного и муниципального жилищных фондов

- обеспечение лекарствами

- выплату денежной компенсации вместо путевок в санаторно-курортные организации.

2. Порядок возмещения расходов на реализацию других прав и льгот, установленных настоящим Федеральным законом, включая бесплатное оказание медицинской помощи в учреждениях здравоохранения, финансирование которых осуществляется за счет средств бюджетов соответствующих уровней и средств Фонда обязательного медицинского страхования, определяется Правительством Российской Федерации.

3. Дополнительные средства для финансирования установленных настоящим Федеральным законом мер социальной защиты могут быть получены из любых не запрещенных законом источников.

Статья 5. Вступление в силу настоящего Закона

Настоящий закон вступает в силу с 1 января 2004 года.

Статья 6. Приведение нормативных правовых актов в соответствие с настоящим Федеральным законом

Поручить Правительству Российской Федерации привести свои нормативные правовые акты в соответствие с настоящим Федеральным законом.

Каталог статей

Твір роздум про велику вітчизняну війну 1941-1945 року

Через її подвір’я котилася війна, жінка здригалася ра­зом із землею й відчувала — ще один вибух, ще струс, її пригорне навік у схованці. Так тривало не знати скільки, й коли настала тиша, жінка вилізла з півзасипаного льоху, вся в глині, замісто одежі—шмаття, наче це з глибини землі оджив мрець. Засліпило сонце. Кицька, яка з нею ря­тувалася, вирвалася з рук, перескочила через свіжу вирву на дворищі, видерлася на зацілілу вишню. Жінка заплю­щила очі й сказала: «Хоч би не злякатися!»

Хата, стара її батьківська хата, була розвалена до призьби. Що могло горіти — погоріло, що не горіло — піч, глиняні стіни, горшки й кочерги — побите, покалічене, зве­дене на ніщо. Тільки млинове коло, яке довгі роки лежало перед порогом, зосталося ціле. ВонО було витерте, вичов­гане поколіннями, котрі жили в хаті, та всіма колгоспни­ками, що переступали поріг господи. Од повітки не зоста­лося й сліду, тільки розкидані шматки глини, пір’я. Кри­ниця обвалилася, цямрини густо посічені кулями, скалка­ми, наче хтось п’яний нівечив їх сокирою. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоп­туючи в землю любисток, м’яту, кущ прабабиної калини.

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

158 слів

Твір роздум на тему війна "ОДНОПОЛЧАНИ"

Ранньої осені над обпаленим північними вітрами партизанським лісом, над білохатими селами пролітають птахи, у гаях сідають перепочити й помахами сильних крил оббивають з галуззя забагрянене листя.

Вересневого дня на місцях жорстоких боїв за Дніпро зустрілися однополчани. У цивільному вбранні колишні фронтовики стали не схожі на самих себе, ледве пізнавали товаришів по роті зв’язку. За звичкою називали один одного за військовим званням, для себе вони так і залишилися рядовими, сержантами, лейтенантами, генералами.

На лівому березі оглядали зруйновані бліндажі та пообвалювані рови-окопи й дивилися, як тракторні плуги загортають рештки протитанкових ровів. Орачі оповідали, що на колишніх бойовиськах часто вигортали заржавілі гарматні набої, траплялися навіть нещастя.

На вершині могили, вище кам’яної баби, височів біло-мармуровий обеліск. Колишні солдати з непокритими головами зупинилися біля кам’яної плити з викарбувани- ми іменами друзів.

Друзі-однополчани довго ходили по нагрітих за день берегах Дніпра, що з усіх усюд збирає живі джерела до єдиного річища. Вони вірили, що дніпровська вода в серця воїнів вселяє мужність, а дівчат обдаровує небаченою красою ставали на коліна, полохали метких рибок, зачерпували повні пригорщі й пили народом освячену воду.

Над Дніпром у світло-синьому небі, як і сотні, і тисячі років тому, тяглися на південь журавлині ключі й з людьми та всією землею перегукувалися одвічним "курли-кур- ли”.

С. Чорнобривець.

199 слів.

Твір роздум "Бої за Київ"

Певно, на ціле життя пов’язалася в нього осінь із боями за Київ. Бездонне склепіння ясно-голубого осіннього неба увінчало нежарке сонце й одним однісінька пухка хмарина, яка то рухалась перед сонцем, і сонце ніяк не могло в неї закотитися,— то хмарка пливла за сонцем услід, і сонце ті­кало перед нею щодуху. У західному, східному кутку неба раптом починали схоплюватися часті грона білих ватяних димків, і згодом око стежило за ледве помітною рискою самольота, який кидався вгору, обходив низом, намагаю­чись вибитися з-під прицілів зенітної артилерії. Безперерв­но, наче під землею борсалися заковані вулкани, гула зем­ля, здригалося повітря й одлунювало в високому небі, як у дзвоні. Першого разу Василь Іванович оглядався на Київ, перейшовши Дніпро,— лишався Київ, мов видіння в ясному небі, на горах над Дніпром, і дивився їм услід, і очі міста пропікали гімнастерку на плечах. Вдруге—Василь Івано­вич підповзав по осінній примороженій траві, по піску, по мілкій воді, ламаючи собою крихкий, молоденький льодок, боявся підвести зір на близький правий берег Дніпра — все здавалося, що Києва нема, тільки силуети руїн покажуться на горі. Тихенько тьохкали кулі німецьких снайперів, які стежили за лівим берегом. «Два роки ми чекали цього, то­вариші,— вперед, на Київ!»

О «детях войны» и денежном довольствии фронтовиков

В почте «СР » немало писем от граждан, родившихся в 30-40-х прошедшего столетия, их ещё называют «детьми войны». Они, как правило, интересуются мерами социальной поддержки и спрашивают, не приравнены ли уже «дети войны» по льготам к участникам Великой Отечественной.

Также с некоторых пор и в редакции, и в городском совете ветеранов, и в военкомате люди интересуются судьбой денежного довольствия и вкладов, открывавшихся в Центральном банке РФ на имя участников боевых действий с 1942 года.

Нам удалось получить ответы на эти вопросы.

- В Федеральном законе «О ветеранах » льготы для детей погибших защитников Отечества не прописаны, - говорит начальник управления Министерства труда и социальной защиты населения Республики Башкортостан Гали Шагимуратов . – Соответственно средства федерального бюджета на предоставление мер социальной поддержки этим гражданам не выделяются. Внесённый в Государственную думу в 2011 году законопроект, в котором предлагалось приравнять «детей войны» к труженикам тыла с предоставлением положенной помощи, был отклонён. Но в декабре 2012 года проект Федерального закона «О мерах социальной поддержки граждан, пострадавших в период Великой Отечественной войны 1941-1945 годов » повторно внесён в повестку дня весенней (2013 года) сессии парламента России.

- Вдовы, дети и внуки фронтовиков Великой Отечественной после информации в центральных СМИ о вкладах, открытых на имена участников боевых действий в 1942 году, принялись разыскивать сберкнижки. Поступают обращения и в городской совет ветеранов, - подтверждает член президиума городского совета ветеранов, ответственный за работу с тружениками тыла и детьми войны, Николай Мордовин . – Действительно, военнослужащие Красной армии обеспечивались денежным содержанием, при этом оклады рядового и сержантского состава составляли 10-15 рублей в месяц офицера, например, лейтенанта, - около 200 рублей. Но далеко не у каждого была вкладная книжка Госбанка СССР, так как по желанию причитающееся ему денежное довольствие и другие выплаты военнослужащий мог получать наличными, отправлять почтовыми переводами в тыл или в фонд обороны, эти деньги также выплачивались семьям через военкоматы по денежным аттестатам.

В архиве ЦБ РФ хранятся лицевые счета с остатками денежных средств фронтовиков, не востребованные до настоящего времени. Для их получения необходимо располагать точными данными о погибшем или умершем, пропавшем без вести родственнике-фронтовике: без знания номера и названия войсковой части, номера и названия полевого учреждения Госбанка, обслуживавшего данную часть, получение остатков невостребованного вклада невозможно.

Запрос в Центральный архив Министерства обороны РФ за определённую плату может оформить нотариус при открытии наследственного дела можно самому составить заявление в Полевое учреждение ЦБ России на предмет наличия вклада, суммы остатка. Заявитель может лично посетить архив (142100, Московская обл. г.Подольск, ул.Кирова, 74). И ещё необходимо будет доказать, что он является родственником… Заручившись решением суда или нотариальной конторы о праве наследования имущества, признанный наследником заявитель может обратиться по адресу: 107016, г.Москва, ул.Неглинная, 12, Полевое учреждение «Краснознаменское » Центрального банка России.

Надо только иметь в виду, что зачастую сумма средств, потраченных на доказательство принадлежности остатка денег на лицевом счете, может значительно превысить сам этот остаток.

О СУДЬБЕ ВКЛАДОВ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ

На запрос депутатов Государственной думы Российской Федерации о вкладах военнослужащих, открытых в годы Великой Отечественной войны в полевых учреждениях Госбанка СССР, получен ответ из Центрального банка РФ:

«Во исполнение постановления Совета министров СССР от 16 января 1952 года № 221 «О государственном бюджете СССР на 1952 год » учреждениям Госбанка СССР были зачислены в доход союзного бюджета остатки невостребованных вкладов на сумму около 600 миллионов неденоминированных рублей (60 тысяч рублей в нынешнем масштабе цен). В связи с этим в балансе Банка России остатков по указанным вкладам не числится».

В Башкирии открывается отделение общественной организации «Дети войны»

26 февраля этого года, в Москве состоялся 1-й, он же учредительный, съезд ОбщеРоссийской общественной организации «Дети войны». Два года продолжалась подготовительная работа к съезду.

Во время Великой Отечественной войны 1941-1945гг. пострадало не только народное хозяйство нашей Родины – СССР взрослое население - на фронте, оккупированных территориях и в тылу, но и значительная часть детей. Из блокадного Ленинграда вывозили детей, некоторые их них оказались в нашей республике. А в Сталинграде, из-за быстрого продвижения частей вермахта к Волге, ничего сделать не успели. «Под немцем» - детворе тоже доставалось: и голод, и холод, и зверства. В тылу мальчишки с девчонками трудились и на сельскохозяйственных работах, и на предприятиях. Лозунг «Всё для фронта, всё для Победы» - распространялся и на них.

Общественное движение страны решило вступиться и за них.

К «детям войны» решено отнести категорию граждан, которые на момент начала войны, т.е. на 22 июня 1941г. - были не старше 15 лет и моложе. Таким образом, к ним относятся жители нашего государства, родившиеся в период с 22 июня 1926 года по 09 мая 1945 года.

Целями новой общественной организации являются:

- оказание помощи в защите законных прав «детей войны» при решении их социально-экономических, правовых, медицинских, жилищно-бытовых и др. проблем

- достижение присвоения официального статуса «Дети войны».с соответствующими правами и социальным обеспечением

- сохранение исторической памяти о Великой Отечественной войне глазами детей, воевавших в Красной Армии и в партизанских отрядах, переживших ужас эвакуации, бомбёжки, голода и др. лишения.

Задачи организации:

- объединение граждан РФ для совместной борьбы за предоставление дополнительных мер социальной защиты гражданам, подпадающим под категорию «Дети войны»

- содействовать разработке и реализации государственной политики, целевых и иных программ и проектов, по совершенствованию Законодательства и нормативной правовой базы, регулирующих социальные вопросы граждан пенсионного возраста.

Безусловно, для бюджета это будет дополнительная статья расходов, но справедливости ради, наверное, это сделать надо.

На днях закончило оформление документов Башкирское региональное отделение этой организации. Возглавляет его Зибарзят Закиевна Кубрина. Почти во всех городах и районах Башкортостана, на общественных началах, - идёт работа по выявлению таких лиц. Уже более 8 тысяч человек этой категории – подали свои заявления. Более подробную информацию о работе организации, предлагаемым к реализации проектам и программам можно получить по тел. 8-347-251-66-40 или 8-927-342-26-59.

Кому в Башкирии положены бесплатные лекарстваКомментарии: 4

Федеральные льготники

Категории граждан:

1) Инвалиды войны.

2)Участники Великой Отечественной войны.

3)Ветераны боевых действий.

4) Военнослужащие, проходившие военную службу в воинских частях, военно-учебных учреждениях, не входивших в состав действующей армии, в период с 22 июня 1941 года по 3 сентября 1945 года не менее шести месяцев, военнослужащие, награжденные орденами и медалями СССР за службу в указанный период.

6)те, кто работал в период ВОВ на объектах противовоздушной обороны, на строительстве оборонительных сооружений, военно-морских баз, аэродромов и других военных объектов, операционных зон действующих флотов, на прифронтовых участках железных и автомобильных дорог, а также члены экипажей судов транспортного флота.

7) Члены семей погибших (умерших) инвалидов войны, участников ВОв и ветеранов боевых действий.

О мерах по реализации Закона РБ "О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил" (вместе с Положением)

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

КАБИНЕТА МИНИСТРОВ РЕСПУБЛИКИ БашкортОСТАН

О мерах по реализации Закона Республики Башкортостан

О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил

В соответствии с Законом Республики Башкортостан О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил Кабинет Министров Республики Башкортостан постановляет:

1. Утвердить Положения о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил согласно приложениям:

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 1)

Положение о порядке предоставления налоговых льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 2)

Положение о порядке назначения и размерах доплаты к пенсиям ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил, имеющим особые заслуги и почетные звания (приложение N 3)

Положение о порядке начисления и выплаты доплат к пенсиям до бюджета прожиточного минимума ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 4)

Положение о порядке обеспечения санаторно-курортными путевками ветеранов войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 5)

Временное положение о порядке предоставления льгот в оплате лекарственных средств ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 6)

Инструктивно-методические указания об организации медицинской помощи ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 7)

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил для проезда на водном транспорте (приложение N 8)

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил для проезда на автотранспорте общего пользования (приложение N 9)

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил для проезда на железнодорожном транспорте (приложение N 10)

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил для проезда на воздушном транспорте авиакомпании Башкирские авиалинии (приложение N 11)

Положение о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил по трудоустройству, обучению и переподготовке (приложение N 12)

Положение о порядке возмещения расходов,связанных с установкой телефонов и абонентной платой за телефон и радиоточку, ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил (приложение N 13)

Положение о порядке реализации льгот для ветеранов войны, труда и Вооруженных Сил по оказанию жилищно-коммунальных услуг (приложение N 14).

2. Предоставление льгот ветеранам труда, награжденным орденами и медалями, либо удостоенных почетных званий СССР или Российской Федерации, либо награжденным ведомственными знаками отличия в труде и имеющим трудовой стаж, дающий право на пенсию по старости или за выслугу лет, в части оплаты жилой площади, коммунальных услуг, абонентной платы за телефон, предусмотренных Федеральным законом О ветеранах, осуществлять после определения Правительством Российской Федерации порядка и условий присвоения звания Ветеран труда.

3. Национальному банку Республики Башкортостан, коммерческим банкам, расположенным на территории Республики Башкортостан, предоставлять кредиты ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил на льготных условиях, предусмотренных Правительством Российской Федерации в обеспечение Федерального закона О ветеранах.

4. Министерствам и ведомствам, осуществляющим предоставление льгот в соответствии с Законом Республики Башкортостан О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил, ежегодно, в срок не позднее 1 августа, представлять в Министерство финансов, Министерство социальной защиты населения, Министерство экономики Республики Башкортостан сведения о количестве ветеранов, относящихся к категориям, определенным Законом О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил.

5. Утвердить прилагаемый образец удостоверения ветерана войны последнего военного призыва и вкладыша к пенсионному удостоверению, подтверждающего право на льготы и предусмотренного Положением о порядке предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил.

5.1. Министерству печати и массовой информации Республики Башкортостан в месячный срок изготовить по заказу Министерства социальной защиты населения и Военного комиссариата Республики Башкортостан банки вкладышей и удостоверений ветеранов войны последнего военного призыва.

5.2. Министерству социальной защиты населения, Военному комиссариату, Министерству внутренних дел, Министерству безопасности, Департаменту налоговой полиции Республики Башкортостан организовать выдачу указанных вкладышей к пенсионным удостоверениям, подтверждающих право на льготы.

До получения бланков удостоверений от Правительства Российской Федерации для лиц, относящихся к категории Ветеран труда, министерствам и ведомствам, указанным в п.5.2 настоящего постановления, для подтверждения права на льготы использовать штамп Ветеран труда.

6. Министерству финансов Республики Башкортостан внести предложения о конкретных размерах средств внебюджетных фондов, направляемых в 1995 году на финансирование расходов, связанных с реализацией Закона О ветеранах войны, труда и Вооруженных Сил.

7. Военному комиссариату Республики Башкортостан организовать выдачу удостоверений, подтверждающих права на льготы, ветеранам войны последнего военного призыва.

8. Контроль за исполнением настоящего постановления возложить на и.о. заместителя Премьер-Министра Республики Башкортостан М.А.Мамбетова.

Премьер-Министр

Республики Башкортостан

Р.Бакиев

Управляющий Делами Кабинета Министров

Республики Башкортостан

Н.Гафаров

Уфа, 20 марта 1995 года

N 93

Приложение N 1

к постановлению Кабинета Министров

Республики Башкортостан

от 20 марта 1995 года N 93

П О Л О Ж Е Н И Е

о порядке предоставления льгот ветеранам войны,

труда и Вооруженных Сил

Настоящее Положение определяет порядок предоставления льгот ветеранам войны, труда и Вооруженных Сил в соответствии с Законом Республики Башкортостан О ветеранах, труда и Вооруженных Сил и с учетом норм Федерального закона О ветеранах.

I. Лица, имеющие право на льготы

Льготы, предусмотренные настоящим Положением, распространяются на:

- лиц, имеющих особые заслуги перед Отечеством: Героев Советского Союза и Российской Федерации, полных кавалеров орденов Трудовой Славы, За службу Родине в Вооруженных Силах

- ветеранов Великой Отечественной войны

- ветеранов боевых действий на территориях других государств

- инвалидов Великой Отечественной войны

- ветеранов военной службы

- ветеранов органов внутренних дел, прокуратуры, юстиции, судов

- ветеранов Департамента налоговой полиции

- ветеранов труда

- семьи погибших (умерших) инвалидов войны, участников Великой Отечественной войны, ветеранов боевых действий на территориях других государств.

Указанные лица имеют право на льготы, предусмотренные настоящим Положением, если они являются пенсионерами или инвалидами и постоянно проживают на территории Республики Башкортостан.

2. Льготы, связанные с медицинским, санаторно-курортным

лечением и протезно-ортопедическим обеспечением

2.1. Инвалиды Великой Отечественной войны, инвалиды боевых действий на территориях других государств (далее инвалиды войны), участники Великой Отечественной войны, ветераны боевых действий на территориях других государств, лица, награжденные медалью За оборону Ленинграда либо знаком Жителю блокадного Ленинграда, ветераны войны последнего военного призыва, родители, супруга (супруг) погибших (умерших) инвалидов и участников Великой Отечественной войны, инвалидов и ветеранов боевых действий на территориях других государств (далее погибших (умерших), Герои Советского Союза и Российской Федерации, полные кавалеры ордена Славы, Герои Социалистического Труда, полные кавалеры орденов Трудовой Славы, За службу Родине в Вооруженных Силах (далее - лица, имеющие особые заслуги перед Отечеством), работники спецформирований Народного комиссариата путей сообщения, Наркомата связи, рыбной промышленности, морского и речного флотов, летно-подъемного состава авиации Главсевморпути и других ведомств имеют право на бесплатное обеспечение лекарствами по рецептам врачей в пределах норм и порядке, установленном Правительством Республики Башкортостан и Правительством Российской Федерации.

2.2. Военнослужащим, проходившим службу в период с 22 июня 1994 года по 3 сентября 1945г. в тылу не менее шести месяцев или награжденным за эту службу орденами или медалями СССР (За победу над Японией и т.д.), лицам, работавшим в годы войны на объектах противовоздушной обороны, строительстве оборонительных сооружений, морских баз, аэродромов и других военных объектов в пределах тыловых границ действующих фронтов, на прифронтовых участках железных и автомобильных дорог, гражданам, работавшим не менее шести месяцев в период с 22 июня 1941 года по 9 мая 1945 года или награжденным медалями СССР за самоотверженный труд в тылу в годы войны, предоставляется 50-процентная скидка в оплате лекарств, приобретаемых по рецептам врачей в пределах норм и в порядке, установленном Правительством Республики Башкортостан и Правительством Российской Федерации.

2.3. Ветеранам труда 50-процентная скидка в оплате лекарств, приобретаемых по рецептам врачей в пределах норм и в порядке, определяемом Правительством Республики Башкортостан и Правительством Российской Федерации, предоставляется в том случае, если они получают пенсии в минимальном размере.

Лица, указанные в пунктах 2.2 и 2.3 настоящего Положения и являющиеся инвалидами I группы или неработающими инвалидами II группы, имеют право на бесплатное обеспечение лекарствами по рецептам врачей в пределах норм и порядке, определяемом Правительством Республики Башкортостан и Правительством Российской Федерации.

Ветеранам труда, являющимися инвалидами II группы, 50-процентная скидка предоставляется независимо от размера пенсии.

2.4. Инвалиды Великой Отечественной войны, инвалиды боевых действий на территориях других государств, ветераны боевых действий на территории других государств, военнослужащие, проходившие военную службу в период с 22 июня 1941 года по 3 сентября 1945 года или награжденные медалью За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. или медалью За победу над Японией, лица, награжденные медалью За оборону Ленинграда, лица, работавшие в годы войны не менее 6 месяцев или награжденные орденами и медалями за самоотверженный труд в годы войны, лица, имеющие особые заслуги перед Отечеством, родители, супруга (супруг) погибших (умерших) инвалидов и участников войны, а также родители, супруг (супруга) погибших (умерших) инвалидов и ветеранов боевых действий на территориях других государств имеют право на бесплатное зубное протезирование и ремонт зубных протезов (кроме протезов из драгоценных металлов) в государственных (муниципальных) лечебно-профилактических учреждениях по месту жительства.

Ветеранам труда такая льгота предоставляется при достижении возраста, дающего право на пенсию по старости.

2.5. При наличии медицинских показаний неработающие инвалиды войны имеют право на ежегодное первоочередное обеспечение путевками по месту работы.

Источники:
pravoved.ru, pidruchniki.com, docs.cntd.ru, schoolinfo.at.ua, sterlitamak.bezformata.ru, sterlegrad.ru, www.ufa.kp.ru

Следующие статьи:

• Куда обращаться за льготами ветеранам труда
• Льготы детей матери одиночке

Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа:

Какие льготы детям войны

Лишь треть наследства на Украине оформляется при помощи завещаний

Тарифные льготы преференции привилегии

Интересное:

Документ о вступлении в наследство как называется

Право на налоговые льготы

Льготы инвалидам детства 3 группы Беларуси